Влада Закарпаття виділила 700 000 гривень на свій піар. Звідки беруть гроші?

Скільки влада Закарпаття планує витратити на свою рекламу в медіа – розповідає журналіст Ярослав Гулан.

Інформувати про роботу місцевої влади – діяльність, якою займаються не лише регіональні журналісти, а й відповідальні службовці виконкомів рад чи державних адміністрацій. Їх контент, як правило, у пресрелізах, на офіційних сайтах та на сторінках соцмереж. А ще місцева влада може замовити позитивну інформацію про себе в ЗМІ, на що в бюджеті передбачені окремі гроші.

Як ми з’ясували, на Закарпатті обласна влада передбачила близько 700 тисяч гривень на висвітлення своєї діяльності, у місті Ужгород заплановано витратити щонайменше 133 тисячі.

Загалом для ЗМІ – чи сайту, чи газети, чи телеканалу або радіостанції – інформувати про роботу місцевої влади – справа не є погана з точки зору комерційного прибутку. Але звісно ж – якщо відповідний контент чітко маркований.

Якщо редакція розмежовує і для себе, і для аудиторії: де матеріали – продукт незалежної журналістської діяльності, а де – в рамках співпраці з місцевою владою, по суті – замовником платного контенту.

Скільки ж на Закарпатті в 2021 році заплановано витратити на інформування про діяльність місцевої влади? Це ми вирішили дізнатися на прикладі Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради та облдержадміністрації, куди надіслали інформаційні запити.

Щодо ситуації в обласному центрі, то тут, як випливає із відповіді на інформаційний запит, із міського бюджету заплановано 133 102 грн. Саме таку суму автор нарахував із копій угод, які міська рада та її виконавчі органи станом на березень уклали на 2021 рік із виконавцем – ТОВ “Редакція газети «Ужгород” (із такою назвою в місті є газета, що виникла замість ліквідованої в рамках роздержавлення колишньої муніципальної газети).

Із відповіді на інформаційний запит відомо, що станом на березень окремо із ТОВ “Редакція газети «Ужгород” договори уклали: Ужгородська міська рада (49 900 грн), Департамент міського господарства УМР (25 000 грн), Департамент фінансів та бюджетної політики УМР (10 000 грн), Управління у справах культури, молоді та спорту УМР (48 202 грн).

У відповіді на інформаційний запит із обласної ради поінформували, що в грудні 2020-го року прийнято “Програму підтримки розвитку інформаційної галузі Закарпаття на 2021 − 2023 роки”. Як йдеться у цьому рішенні депутатів, на висвітлення діяльності облдержадміністрації та обласної ради в засобах масової інформації, Інтернет-виданнями та через соціальні мережі у 2021-му році передбачено орієнтовний обсяг фінансування на рівні 700 тисяч гривень. Як бачимо, хоча обласна рада та обласна державна адміністрація – різні юридичні особи, в бюджеті Закарпаття видатки на висвітлення їх роботи закладено в одному рядку.

Водночас в облраді поінформували, що станом на початок березня 2021-го обласна рада не уклала договорів та, відповідно, не оплачувала жодному ЗМІ коштів за висвітлення діяльності. Аналогічна відповідь надана й у відповідь на запит Закарпатською облдержадміністрацією.

Цілком ймовірно, що послуга щодо висвітлення діяльності Закарпатської облради та облдержадміністрації буде замовлена через систему державних закупівель “Prozorro”, тож місцевим ЗМІ варто взяти участь у процедурі закупівлі. Можливо, такі послуги стануть відчутним додатковим доходом для функціонування редакції.

Головне для колективу ЗМІ-виконавця не забувати – чітко маркувати матеріали щодо висвітлення діяльності влади. Простіше кажучи – не займатися джинсою, яка оплачена за рахунок грошей платників податків.

На жаль, наразі в законодавстві України не прописано обов’язкового маркування контенту, який виготовлений в рамках висвітлення діяльності місцевої влади та оплачений за рахунок бюджету. Втім якщо редакції маркуватимуть такий контент – це буде тільки плюсом для їх іміджу та належною практикою й позитивним журналістським стандартом, який варто взяти на озброєння іншим ЗМІ.

Ярослав Гулан, регіональний представник Інституту масової інформації в Закарпатській області